- глянець
- —————————————————————————————гля́нецьіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
глянець — нцю, глянс, глянц, у, ч. 1) Блиск вилощеної, начищеної, відполірованої або покритої лаком поверхні. 2) перен. Про блискучий зовнішній вигляд і манери людини … Український тлумачний словник
глянс — див. глянець … Український тлумачний словник
глянц — див. глянець … Український тлумачний словник
глянцевий — а, е. Який має глянець; блискучий … Український тлумачний словник
глянцювати — ю/ю, ю/єш, глянцува/ти, у/ю, у/єш, недок., перех. Наводити глянець, глянц … Український тлумачний словник
глянцюватий — глянцува/тий, а, е. Який має легкий глянець; блискучий … Український тлумачний словник
поглянсований — а, е. На якого наведено глянець … Український тлумачний словник
політура — и, ж. 1) Вид лаку, що являє собою розчин смолистих речовин у спирті і використовується для полірування виробів із дерева. 2) Глянець, лиск, наведений поліруванням, лакуванням … Український тлумачний словник
шліфувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами. || Начищати що небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою. 2) перен. Удосконалювати, поліпшувати що небудь. ||… … Український тлумачний словник